Педагогіка добра і милосердя

                                                                        12.10.2016р.

12 жовтня 2016р. в ДНЗ  відбулись педагогічні читання "Педагогіка добра і милосердя - найважливіша святиня в педагогічній спадщині В.О.Сухомлинського", де взяли участь педагоги закладу. Сьогодні як ніколи є актуальною тема педагогічних читань, присвячених проблемам толерантності, взаєморозумінню, вихованню добра, милосердя і ненасильства.


В сучасному світі багато  жорстокості, насильства, страждають діти, ожило давно забуте поняття «діти війни», які стали свідками щоденної демонстрації жахливого мистецтва насильства і зла. На жаль, будь-який позитив має свій антипод: добро, радість, краса, ненасильство, якими ми повинні оточити наших дітей, несподівано обертаються злом, жорстокістю, насильством.

Добро, Толерантність, Радість, Зло, Ненависть, і Насильство – моральні категорії, це оцінні еталони людей, їхньої поведінки і вчинків, явищ, подій. Добро супроводжується позитивними проявами. Зло – негативними. Вочевидь назріла нагальна проблема виокремити і узагальнити окрему педагогічну галузь «Педагогіка Добра», витоки якої чітко прослідковуються у педагогічній спадщині  В. О. Сухомлинського. Про це свідчать уже окремі назви статей і розділів монографічних творів видатного педагога: «Радість і доброта», «Розуміння життя, добра і зла в ньому», «Будьте доброзичливими», «Не можна прожити і дня без тривоги за людину», «Про радість праці» та інші, в яких Добро виступає стрижнем і основним моральним кредом у вихованні маленьких громадян нашої країни.

У житті, як і в казках, добро і зло, краса і потворність, жорсткокість і милосердня часто опиняються поряд, і тоді, саме від думок та вчинків людей, як і від дій казкових персонажів, залежить, що переможе – ненасильство чи жорстокість, добро чи зло. Тому, насамперед, маємо сформувати у дітей розуміння цих понять.


Зауважимо, що ідея добра та милосердя проходить червоною ниткою через усі твори В. О. Сухомлинського, не нав’язливо у формі педагогічних роздумів, моральних сентенцій, порад, заповідей в уявлюваному діалозі з учнями, педагогами та батьками.

За словами В. О. Сухомлинського, «доброта й ще раз доброта – це найтонші й наймогутніші корінці, що живлять дерево дитячої радості». Він був впевнений, що саме доброта робить людину чутливою до слова батьків, учителів, товаришів, а дитину – вихованою, тільки доброта відкриває дитині радість буття, радість взаємостосунків.